MBF Group П’ять прототипних платформ, автономний профіль місії, що охоплює відстань приблизно 24 кілометри, та одночасне керування двома платформами одним оператором стали основою першого офіційного етапу технічної перевірки. Наразі компанія готується до презентації в Польщі, подальшого розвитку операційної діяльності та обговорень щодо фази II та всього сімейства дронів нового покоління, про які ви незабаром зможете прочитати. І це стане величезним кроком уперед.
П’ять сцен та один насичений вечір у Коньї
19 липня 2026 року програма IRYDA+ X1 перейшла від технічних обговорень та лабораторних розробок до етапу структурованих льотних випробувань. З 18:00 до 19:30 п’ять прототипів літаків виконували окремі технічні завдання на полігоні для льотних випробувань компанії Shark Aviation у місті Конья, Туреччина. Цей захід був організований не як звичайний авіашоу, а як навчання з технічної перевірки на основі заздалегідь підготовлених планів виконання завдань, процедур безпеки та визначених критеріїв успішного виконання. Усі п’ять літаків виконали доручені їм завдання.
Одна платформа виконала автономну місію протяжністю приблизно 24 кілометри, тоді як два інших літаки самостійно виконали окремі автономні місії. Решта дві платформи працювали одночасно під наглядом одного оператора, який керував ними за допомогою однієї наземної станції управління. Кожен з них виконував власний заздалегідь запрограмований план польоту, без прямого обміну даними між літаками. Отже, продемонстровані можливості слід розглядати як скоординовану багатоплатформну операцію, а не як повністю розподілений автономний рой.
У перевіреному профілі вказано, що тривалість польоту становила приблизно 18 хвилин, крейсерська швидкість — близько 99 км/год, а максимальна швидкість, що відображалася на приладах, — 146 км/год. Літак пройшов усі заплановані проміжні точки, при цьому під час виконаних автономних місій не було необхідності в ручному керуванні основною траєкторією польоту. Активний обмін командами та телеметричними даними підтримувався на відстані приблизно двох кілометрів, після чого літак дальнього радіусу дії продовжив виконання раніше завантаженого завдання. Показник у 24 кілометри відображає фактичний маршрут польоту під час фази I і не повинен трактуватися як теоретична максимальна дальність або відновлюваний радіус дії.
Важливою особливістю концепції експлуатації IRYDA+ X1 є те, що автономне виконання завдань не виключає оператора з процесу прийняття рішень. Поки активний канал зв’язку залишається відкритим, оператор може припинити взаємодію та скасувати місію. Активацію вибухового заряду можна скасувати, після чого літак зможе здійснити автономну посадку та бути безпечно повернений. Після проведення необхідних перевірок та підготовчих робіт відновлену платформу можна підготувати до виконання чергового польоту.
Це означає, що застосування IRYDA+ X1 не обов’язково призведе до втрати літака в кожному оперативному сценарії. Якщо ситуація зміниться, ціль втратить актуальність або рішення про застосування зброї буде скасовано, при цьому зв’язок залишається налагодженим, оператор зберігає можливість припинити виконання завдання та повернути платформу. Ця функція може стати важливою складовою операційної та економічної цінності системи. Його детальна валідація та документація повинні стати частиною подальшої програми розробки та демонстрації.
Демонстрацію підготувала та провела команда інженерів та льотчиків-випробувачів компанії Shark Aviation. У підсумковому звіті зазначені: Шабан Абур, співзасновник, генеральний директор та головний інженер; Меліх Гюрхан Унсес, провідний інженер з льотних випробувань; Серхат Каркуш, інженер з управління польотом; та Халіл Шафак, інженер з систем виконання місій. До їхніх обов’язків входили планування місій, підготовка та інтеграція платформ, експлуатація наземної станції управління, забезпечення безпеки польотів, моніторинг телеметрії, збір технічних даних та аналіз результатів польотів.
Спільні технічні зусилля та інтегрована архітектура системи
Групу MBF у Коньї представляли Януш Чарнецький, голова правління; Роберт Красовський, операційний директор та уповноважений представник правління; а також Патрик Прелевіч, голова наглядової ради. Польська делегація взяла участь у технічному брифінгу, спостерігала за польотами та брала участь у засіданнях з підбиття підсумків після демонстрації. Її завданням було оцінити результати з точки зору майбутнього технічного розвитку програми, промислового співробітництва та комерціалізації.
На заході також були присутні представники компаній «Defence Bridge Consulting», «MEG Aviation» та «InnoPark Konya», а також Алі Дьошдемір. Після польотів учасники ознайомилися з літаком, наземною станцією управління, програмним забезпеченням для планування місій, а також виробничим і розробницьким середовищем, яке використовує компанія Shark Aviation. Отже, програма не обмежувалася лише спостереженням за літаками в польоті, а також включала обговорення питань, пов’язаних з інженерним процесом, виробничими можливостями та можливою майбутньою співпрацею.
IRYDA+ X1 — це компактна система з фіксованим крилом, яка з самого початку розроблялася з урахуванням електричного приводу. Ця архітектура об’єднує літак, бортовий комп’ютер управління польотом, програмне забезпечення для планування місій, інфраструктуру телеметрії та наземну станцію управління. До основних принципів цієї концепції належать мобільність, швидке розгортання, відносно невелике логістичне навантаження, автономна робота та можливість керувати кількома платформами силами невеликої оперативної групи. Майбутні комерційні комплекти можуть мати різну конфігурацію залежно від кількості літаків, наземних станцій управління, корисних навантажень, обладнання зв’язку, а також потреб у навчанні та технічній підтримці, які висуває замовник.
Платформи, продемонстровані в Коньї, були інженерними прототипами, а не остаточною конфігурацією для серійного виробництва. Мета першої фази полягала в тому, щоб перевірити, чи працює основна архітектура та концепція функціонування системи в реальних умовах польоту, а не в тому, щоб виконати всі випробування, необхідні для військового застосування. Необхідно продовжити роботу в таких сферах, як екологічна сертифікація, експлуатація в умовах дощу, стійкість до засобів радіоелектронної боротьби, інтеграція із зовнішніми системами управління та контролю (C2) або системами управління бойовими діями, а також розробка стандарту серійного виробництва. Це скоріше очікувані етапи розвитку, а не свідчення того, що цілі фази I не були досягнуті.
П’ять літаків, які використовувалися під час офіційної демонстрації, також були лише частиною більш широкого процесу розробки. За даними компанії Shark Aviation, було виготовлено 52 прототипи, які використовувалися на різних етапах, зокрема під час розробки аеродинамічних характеристик, перевірки конструкції, вдосконалення програмного забезпечення, випробувань систем навігації, інтеграції систем, випробувань по ураженню цілей та підготовки до демонстрації. Деякі платформи були пошкоджені або вийшли з ладу під час розробки та випробувальних місій. Технічні знання, отримані в ході цих заходів, безпосередньо сприяли створенню конфігурації, продемонстрованої в липні.
Позиція на ринку, орієнтовна ціна та наступне покоління
Емітент та компанія Shark Aviation наразі оцінюють орієнтовну заплановану ціну однієї платформи IRYDA+ X1 приблизно у 20 000 доларів США. Наведена цифра не є обов’язковою комерційною пропозицією і повинна розглядатися як така, що залежить від конкретної конфігурації. Остаточна ціна може варіюватися залежно від обсягу виробництва, платформи та конфігурації корисного навантаження, розміщення наземних станцій управління, обладнання зв’язку, підготовки персоналу, запасних частин, логістики, вимог замовника та стратегічного значення конкретного проекту.
До міжнародних еталонних систем належать Switchblade 300 Block 20 від AeroVironment, WARMATE 3 від WB Group та HERO 30 від UVision, хоча жодна з них не забезпечує повного порівняння «один до одного» з IRYDA+ X1. Це більш зрілі системи, що мають налагоджене виробництво, налагоджені відносини з клієнтами та, в деяких випадках, операційний досвід. Водночас вартість державних закупівель часто включає контрольні пункти, системи запуску, навчання, логістику та технічну підтримку, а це означає, що її не можна достовірно розглядати як пряму вартість окремого літака. Тому IRYDA+ X1 не слід позиціонувати просто як дешевший аналог існуючого продукту.
Натомість перспективне ринкове положення системи ґрунтується на поєднанні таких факторів, як вартість, мобільність, швидкість підготовки, автономне виконання місій, можливість відновлення роботи у разі переривання місії під час активного з’єднання, а також можливість управління системою з різних платформ невеликою оперативною командою. Ці характеристики можуть бути особливо актуальними в тих випадках, коли користувачам потрібна можливість розгортати платформи у великих кількостях без створення надмірного навантаження на логістику чи персонал. Водночас майбутні замовники оцінюватимуть комплексний оперативний пакет, що включає датчики, ефективність корисного навантаження, засоби зв’язку, стійкість до електронної війни, повторюваність виробництва, технічне обслуговування та інтеграцію з існуючими системами управління.
Поточна модель електромобіля IRYDA+ X1 має й надалі вдосконалюватися із збереженням архітектури, на основі якої вона була розроблена. Систему внутрішнього згоряння або гібридну силову установку доцільніше було б розглянути для окремої платформи з більшою дальністю польоту, яка буде розроблена в майбутньому як ще один представник сімейства IRYDA+. Такий пристрій міг би задовольнити вимоги щодо збільшення дальності дії, автономності та корисного навантаження без шкоди для портативності та простоти X1. Розмежування між цими двома платформами може забезпечити більш обґрунтовану стратегію розвитку продукції, ніж спроба створити один літак, який би задовольняв усі експлуатаційні вимоги.
Наступним публічним етапом стане презентація IRYDA+ X1 під час виставки MSPO 2026 у Кельце. Остаточний звіт за результатами фази I стане технічною основою для обговорень із представниками збройних сил, потенційними користувачами, системними інтеграторами, науково-дослідними організаціями та партнерами з промисловості. Очікується, що другий етап включатиме подальші демонстрації та заходи в Польщі, хоча його точний обсяг, графік, фінансування та розподіл обов’язків потребуватимуть окремих письмових домовленостей. Мета полягає в тому, щоб перейти від успішної технічної демонстрації до створення надійної лінійки продуктів, налагодження сталого промислового співробітництва та реального комерційного впровадження.
