MBF Group У вівторок, 18 серпня 2026 року, у Варшаві відбулося засідання Координаційної ради компаній-виробників дронів, організоване з ініціативи проф. д-ра габ. Павла Сороки — координатора Польського промислового лобі та Проєкту COP 2. Зустріч у штаб-квартирі Варшавської асоціації творців культури була присвячена представленню стану реалізації Проєкту COP 2, визначенню місця проблематики дронів у цьому проєкті та встановленню напрямків діяльності Ради на найближчі місяці. Тематика засідання безпосередньо пов’язана з діяльністю MBF Group S.A., яка розвиває проекти у сфері безпілотних систем та технологій подвійного призначення.
Обговорення стосувалося необхідності кращої координації діяльності національних підприємств, наукових кіл, дослідницьких інститутів та оборонного сектору, а також створення умов для випробування, впровадження та безпечного використання польських дронових рішень. У зв’язку з роботою Ради було підготовлено стратегічну позицію Польського промислового лобі та авторів Проєкту COP 2. У документі визначено найважливіші регуляторні, операційні та технологічні виклики, а також наведено рекомендації щодо створення національної екосистеми безпілотних систем. Нижче ми публікуємо повний текст цього документа без змін.
СТРАТЕГІЧНА ПОЗИЦІЯ
Польського промислового лобі та авторів Проєкту COP 2
щодо розвитку виробництва та використання безпілотних систем у Республіці Польща
1. Вступ
Безпілотні системи (UAV — Unmanned Aerial Vehicles, а в ширшому розумінні UxV — безпілотні повітряні, наземні та морські системи) стають одним із ключових елементів сучасної національної безпеки, а також сучасної технологічної економіки. Досвід останніх збройних конфліктів та динамічний розвиток цифрових технологій однозначно свідчать про те, що дрони наразі є одним із найважливіших засобів проведення розвідки, бойових операцій, логістичних заходів та спеціальних операцій. Водночас розвиток дронових технологій виходить далеко за межі військового застосування. Ці системи відіграють дедалі більшу роль у цивільному секторі, зокрема в:
- моніторингу критичної інфраструктури,
- у сфері рятувальних операцій та кризового управління,
- у точному землеробстві,
- транспорту та логістиці,
- охороні кордонів.
Польща має значний потенціал у сфері розвитку дронових технологій. На внутрішньому ринку діє дедалі більша кількість технологічних компаній, науково-дослідних команд, академічних центрів та стартапів, що займаються проектуванням та виробництвом безпілотних систем. Однак без розробки цілісної державної стратегії та створення відповідної організаційної й нормативно-правової інфраструктури існує ризик, що цей потенціал залишиться розрізненим і не буде повною мірою використаний для забезпечення національної безпеки та розвитку економіки.
2. Регуляторні виклики та повітряний простір
Одним із найважливіших обмежень розвитку дронових технологій у Польщі є чинна система регулювання повітряного простору. Польща, як держава-член Європейського Союзу та НАТО, підпадає під дію низки нормативних актів щодо авіаційної безпеки, які на практиці суттєво обмежують можливості оперативного використання дронів у цивільному повітряному просторі. Зокрема, вони стосуються:
- заборони польотів над скупченнями людей,
- обмеження щодо польотів над урбанізованими територіями,
- необхідності дотримання відстані від повітряного руху,
- обмежень, пов’язаних із безпекою критичної інфраструктури.
На практиці це означає, що значна частина дронових систем, що виробляються в Польщі, наразі не має умов для повного випробування та експлуатації. Тому необхідно створити інтегровану систему управління рухом дронів, яка включатиме:
- цифрова система управління безпілотним рухом (UTM),
- система ідентифікації та моніторингу дронів,
- визначення операційних та випробувальних зон для безпілотних систем,
- інтеграцію з системами управління повітряним рухом.
Ці рішення мають бути сумісними з системами управління повітряним простором, що функціонують у структурах НАТО та Європейського Союзу.
3. Експлуатаційна безпека та аварійні технології
Зі збільшенням кількості дронів у повітряному просторі зростає й ризик інцидентів та аварій. Наразі значна частина технологічних проєктів зосереджена на підвищенні:
- дальність польоту,
- вантажопідйомності,
- оперативної автономії.
Натомість значно менше уваги приділяється питанням, пов’язаним з експлуатаційною безпекою та аварійними процедурами. Зокрема, необхідно розвивати такі технології, як:
- системи автоматичної аварійної посадки,
- парашутні системи для дронів,
- резервування систем управління та зв’язку,
- автономні алгоритми вибору безпечного місця приземлення.
Без впровадження таких заходів буде важко домогтися суспільної та нормативної підтримки для більш широкого використання дронів над населеними районами.
4. Інтеграція дронових систем із системами штучного інтелекту
Сучасні дронні системи вже не функціонують як окремі операційні платформи. Їхня ефективність зумовлена інтеграцією з такими системами:
- штучний інтелект,
- аналіз даних,
- супутникової розвідки,
- систем управління та контролю.
На сучасному полі бою дедалі частіше застосовуються інтегровані оперативні системи, що включають:
- рої розвідувальних дронів,
- ударні дрони,
- наземні роботи,
- автономні логістичні системи.
Координація цих систем вимагає використання сучасних інформаційних платформ, які в режимі реального часу аналізують величезні обсяги оперативних даних. Тому необхідно створити інтегровану систему управління операціями з використанням дронів, яка дасть змогу:
- координацію дій багатьох безпілотних систем,
- аналіз даних у режимі реального часу,
- підтримка оперативних рішень за допомогою систем штучного інтелекту.
5. Кібербезпека та стійкість систем безпілотників
Безпілотні системи особливо вразливі до заходів у сфері радіоелектронної боротьби та кібератак. До найпоширеніших методів протидії належать:
- завади сигналу GPS,
- захоплення контролю над дронами,
- введення неправдивих даних у системи управління,
- перешкоджання радіозв’язку.
У зв’язку з цим розвиток дронових технологій має бути тісно пов’язаний із розвитком компетенцій у таких сферах:
- криптографії,
- кібербезпеки,
- електронних боїв,
- надійності систем зв’язку.
Також необхідно створювати спеціалізовані команди програмістів, які будуть постійно розвивати та оновлювати програмне забезпечення для безпілотних систем.
6. Інтеграція технологічного середовища
Польща має значний потенціал у сфері дронових технологій, однак ця галузь наразі є дуже розрізненою. У розробку безпілотних систем залучені:
- приватні підприємства,
- технологічні стартапи,
- академічні центри,
- науково-дослідні інститути,
- інженерні кола,
- оборонний сектор.
Відсутність системної інтеграції цих середовищ може призвести до дублювання проектів, розсіювання ресурсів та обмеження ефекту масштабу.
Тому необхідно створити платформу для співпраці, яка об’єднає технологічні, промислові та військові кола.
7. Створення Центру операцій з використання дронів Республіки Польща в рамках великого стратегічного проєкту COP 2.
Одним із ключових елементів національної стратегії розвитку дронових технологій має стати створення Центру дронових операцій Республіки Польща.
До основних завдань такої установи могли б належати:
- координація програм досліджень і розробок,
- інтеграція технологічних середовищ,
- розвиток операційних та навчальних систем,
- тестування нових технологій,
- розробка операційних стандартів для систем безпілотників.
Центр міг би виконувати роль національного центру компетенції у сфері безпілотних технологій.
8. Науково-технологічний центр з технологій безпілотних літальних апаратів
З метою прискорення розвитку дронових технологій у Польщі доцільно створити спеціалізований науково-технологічний центр, який об’єднає дослідницьку, виробничу та впроваджувальну діяльність. Така модель діє в багатьох технологічно розвинених країнах, де в рамках одного комплексу функціонують:
- науково-дослідні інститути,
- технологічні лабораторії,
- прототипні лінії,
- проектні центри підприємств.
Подібний центр міг би бути створений у Польщі в рамках спеціальної економічної зони або технологічного парку за співпраці:
- державного управління,
- технічних вищих навчальних закладів,
- дослідницьких інститутів,
- приватного сектора.
9. Висновки та рекомендації
З метою повного використання потенціалу дронових технологій у Польщі рекомендується:
- Розробка національної стратегії розвитку безпілотних систем.
- Створення інтегрованої системи управління рухом дронів.
- Розробка систем оперативної безпеки та аварійних процедур.
- Інтеграція дронових систем із платформами штучного інтелекту.
- Підвищення компетентності у сфері кібербезпеки та електронної війни.
- Інтеграцію наукових, технологічних та промислових кіл.
- Створення Центру управління дронами Республіки Польща.
- Створення науково-технологічного центру для розвитку безпілотних технологій.
Підготовлено групою експертів під керівництвом проф. Доктор Хаб. інж.Володимира Адамського.
Проф. Доктор Хаб. інж. Володимир Адамський є фахівцем у галузі комп’ютерного проектування та виробництва (CAD/CAM) і одним із піонерів впровадження цих технологій у польській авіаційній промисловості. Протягом 42 років він працював у компанії PZL Mielec, де, зокрема, обіймав посаду обов’язки головного ІТ-спеціаліста, директора з питань розробки та технічного директора, виконуючи роботи, пов’язані з літаками «Дромадер», «Іскерка», «Ірида», Ан-28, М-28 «Скайтрак», ATR-42, ATR-72, Boeing 757 та Boeing 787 Dreamliner. Його науковий доробок налічує понад 90 наукових праць та понад 150 великих проектів, реалізованих у промисловості, а також монографію «Вибрані проблеми проектування та виробництва за технологією CAD/CAM у машинобудуванні». Він займався викладацькою діяльністю, зокрема: у Ржешовському політехнічному університеті та Варшавському політехнічному університеті, а також брав активну участь у діяльності SIMP, NOT та асоціації ProCAx, популяризуючи комп’ютерні інженерні системи. За наукові, технічні та організаційні досягнення він був нагороджений, зокрема: званням «Золотий інженер 2022 року», Золотим та Срібним Хрестом За заслуги, Діамантовою почесною відзнакою NOT, а також званням «Мешканця Мілча 2023 року».
